примикати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
примикання — я, с., рідко. 1) Дія за знач. примикати 1). 2) Місце стику … Український тлумачний словник
примикаючий — а, е. Дієприкм. акт. теп. ч. до примикати … Український тлумачний словник
примкнути — див. примикати … Український тлумачний словник
притикати — а/ю, а/єш, недок., приткну/ти, ну/, не/ш, док., перех., розм. 1) перев. чим. Простромлюючи чимсь, закріплювати у певному положенні, притискати що небудь до чогось. || Убивати або ранити, проколюючи чим небудь гострим. || Устромлювати що небудь… … Український тлумачний словник
притикатися — а/юся, а/єшся, недок., приткну/тися, ну/ся, не/шся, док., розм. 1) Розміщуватися, вмощуватися де небудь, перев. не дуже зручно (про людей). || перев. док. Розташуватися де небудь, перев. на невеликій площі або в незручному, невигідному місці (про … Український тлумачний словник
замикати — замкнути (закривати на замок, ключ тощо), примикати, примкнути, зачиняти, зачинити; засувати, засунути (на засув); защіпати, защіпнути, защепнути, защебнути (на гачок, защіпку тощо) … Словник синонімів української мови
межувати — (бути територіяльно суміжним; мати спільну межу, кордон), межуватися; примикати, прилягати; підступати, наступати, підходити, насуватися; сусідити (бути розташованим поруч, поблизу) … Словник синонімів української мови
приєднуватися — I = приєднатися 1) (до кого чого перев. до гурту, до тих, хто рухається, пересувається кудись), прилучатися, прилучитися, долучатися, долучитися, прибиватися, прибитися, приставати, пристати, прилаштовуватися, прилаштуватися, приладновуватися,… … Словник синонімів української мови
